24 Тра 2019

Підбито підсумки роботи за І квартал 2019 року

Нещодавно в Київському обласному та по м. Києву управлінні лісового та мисливського господарства було підбито підсумки діяльності підприємств, діяльність яких координується управлінням. Окрім цього, були розглянуті інші важливі та актуальні питання.

Про підсумки господарсько-фінансової діяльності за І квартал 2018 року – доповідач перший заступник начальника управління РУСЛАН ГУЗЕНКО

За 3 місяці 2019 року державними лісогосподарськими підприємствами, що входять до сфери впливу Управління проведено лісовідтворення на площі 2253,0 га, що становить 95,5 % (2358,0 га) річного плану. Заходи із формування молодняків проведені на площі 1004 га, що становить 126 % до завдання (798 га). Під час проведення рубок формування і оздоровлення лісів заготовлено 273 тис. куб.м ліквідної деревини, що становить 121 % порівняно із завданням (225 тис. куб.м)

Станом на 01.04.19 в лісах підпорядкованих підприємств пожеж не виникало. З метою запобігання виникненню лісовим пожежам у лісах        (станом на 01.04.) влаштовано  957  км мінералізованих смуг, проведено догляд за ними в обсязі 1297  км. У лісових масивах вздовж доріг загального користування та у місцях відпочинку населення встановлено 1044 одиниць аншлагів, бігбордів, панно, плакатів на протипожежну тематику. У засобах масової інформації оприлюднено 38 виступів і звернень,  проведено 65 рейдів щодо дотримання вимог пожежної безпеки в лісах.

За квітень – травень ліквідовано 23 випадки низових лісових пожеж, на загальній площі 2,68 га. Середня площа лісової пожежі складає 0,12 га на 1 випадок. Для гасіння лісових пожеж задіяно 153 працівники державних лісогосподарських підприємств, на всі 23 пожежі виїздили пожежні автомобілі та 21 одиниця іншої техніки. У 6 випадках до гасіння лісових пожеж залучалася ДСНС,  – 6 пожежних автомобілів та 20 рятувальників.

Найбільше лісових пожеж у ДП ”Київський лісгосп“ 65 % випадків та відповідно 84 % площі лісових пожеж. Найбільша середня площа на 1 випадок те ж у ДП ”Київський лісгосп“ – 0,15 га. Це 7 випадків по 0,2 га, які сталися у ДП ”Київський лісгосп“. Середній час від виявлення до гасіння на цих пожежах складає 2 год 40 хв.

Від всих видів рубок заготовлено 358,6 тис.кбм деревини, крім того на залишках було 79,1 тис.кбм.

З них на рубках головного користування заготовлено 85,6 тис.кбм., що становить 24 % від загальної заготівлі деревини.

Заготовлену деревину:

– реалізовано в круглому вигляді 295,9 тис.кбм (83 % від заготівлі);

– направлено на переробку 36,4 тис.кбм (10 % від заготівлі);

– використано на власні потреби 7,3 тис.кбм (2 % від заготівлі);

– залишки деревини в круглому вигляді 108,7 тис.кбм (30 % від заготівлі).

Реалізовано деревини у круглому вигляді 295,9 тис. куб.м деревини, на суму 250,1 млн грн, або 83 % від заготовленої деревини.

Вся деревина реалізована на внутрішній ринок.

Деревообробними підрозділами управління перероблено 35,4 тис.кбм деревини.

Випущено продукції переробки на суму 2,1 млн грн.

Середньооблікова чисельність працівників в деревообробних підрозділах лісгоспів становить 171 чоловік.

За 1 квартал 2019 року обсяг реалізованої продукції склав 300,6     тис. грн. і порівняно з 4 кварталом 2018 року  спад становить 73 тис.грн. або  19,5%. Питома вага експорту в загальному обсязі реалізації за 1 квартал 2019 року становить 10,4% проти 18,9% за 1 квартал 2018 року.

За 1 квартал 2019 року підприємствами області отримано 8,2 млн. грн. чистого прибутку, що на 2,4 млн.грн. або 42%  більше, ніж за 4 квартал 2018 року.

За  1 квартал 2019 рік  підприємствами області сплачено до зведеного  бюджету   94,3 млн грн. податків, зборів та обов’язкових платежів, що на   8,0 млн грн. або 9,2%  менше, ніж  за 1 квартал 2018 року.

З них до Державного бюджету  сплачено 58,7 млн грн., що на 0,9 млн. грн. або 1,5 % менше, ніж за попередній період минулого року. До місцевого бюджету сплачено 35,6 млн грн., що на 8,6 млн грн. або 33,5% більше, ніж за попередній період минулого року.

Крім податків до бюджету сплачено відрахувань до Єдиного соціального внеску – 23,1 млн грн., що на 172 млн грн. або 0,7% більше ніж за попередній період минулого року.

Найбільшу питому вагу в сумі сплачених податків становлять податок  на додану вартість – 43,6% (41,1 млн  грн.), прибутковий податок з громадян – 20,4% (19,2 млн грн.), рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів – 26 % ( 24,6 млн грн.), частина чистого прибутку (девіденди)  – 4,2%                       (4,0 млн.грн.).

Найбільша сума податків та зборів до зведеного бюджету за І квартал 2019 року сплачена підприємствами області: ДП «Тетерівський лісгосп» – 16,0 млн грн., ДП «Іванківський лісгосп» – 12,8 млн грн. та ДП «Богуславський лісгосп» – 8,1 млн грн.

Станом на 1 квітня 2019 року  підпорядковані підприємства Управління  простроченої заборгованості перед бюджетом не мають.

 Середньоспискова чисельність штатних працівників на підприємствах області  склала 2421 осіб і зменшилася на 73 особи порівняно з початком року.

Середньомісячна заробітна плата штатних працівників становить 14618 грн.,

Лідерами за рівнем середньомісячної заробітної плати за є: ДП “Вищедубечанський лісгосп” – 27146 грн., ДП “Тетерівський лісгосп” –       21374 грн., ДП «Поліський лісгосп» – 19812 грн., ДП «Іванківський лісгосп» – 18091 грн.

За 1 квартал 2019 року у Київському обласному та по м. Києву управлінні лісового та мисливського господарства (далі – Управління) та підпорядкованих підприємствах продовжувалася робота по забезпеченню своєчасного та якісного розгляду звернень  громадян. Звернення надходили як безпосередньо від громадян, так і за дорученням вищих органів влади, від інших установ та організацій.

Найпоширенішими питаннями, з яким громадяни звертались у 1 кварталі 2019 року є питання соціального захисту населення (придбання дров паливних, пиломатеріалів по пільговим цінам) (70 %), житлової політики (11%), екології та природних ресурсів (9%) та аграрна політика і земельні відносини (4%). 

За результатом розгляду звернень громадян протягом 1 кварталу 2019 року: вирішено позитивно – 1382 звернень; надано роз’яснення – 19 звернень; знаходяться на розгляді – 6.

САНІТАНИЙ СТАН ЛІСІВ ТА ВИКОНАННЯ ЗАХОДІВ ЩОДО ЙОГО ПОЛІПШЕННЯ – доповідач завідувач сектором охорони та захисту лісу СЕРГІЙ ДМИТРУК

У зв’язку із  складними еколого-кліматичними умовами в насадженнях Київського обласного та м. Києву УЛМГ продовжуються процеси деградації насаджень. Основними причинами, що негативно впливали на санітарний стан лісів є: стихійні явища (бурелом), зміна кліматичних умов, загальне ослаблення та комплекс стовбурових шкідників, пошкодження стійкими низовими пожежами минулих років та свіжими, ураження насаджень кореневою  губкою, заселення омелою, ураження листяних порід стовбуровими, кореневими гнилями та інші негативні чинники.

В останні роки продовжує спостерігатися підвищена активність популяції травневого хруща, чим спричинений відпад лісових культур на значних площах. Така тенденція насамперед пов’язана із неповним використанням сільськогосподарських угіддь, які є головними центрами масового розмноження травневого хруща. Має місце і пошкодження асиміляційного апарату особливо в лісосмугах та на узліссях. Найбільш ефективним методом боротьби із цим шкідником залишається знищення його на стадії імаго в період додаткового живлення.

Разом  з  тим,  якщо останніми  роками ми можемо констатувати  затухання  активних осередків  первинних шкідників лісу, то   зараз перед  державними лісогосподарськими підприємствами зокрема Київської області  постала загроза поширення  осередків  комплексу  короїдів – вершинного короїда, шестизубого короїда (стенографа)  та лубоїдів в  соснових  насадженнях.

Перші  осередки  стовбурових шкідників  по Київському обласному та по м. Києву УЛМГ були  зафіксовані  на  початку 2016 року. В 2018 році відбулося часткове зменшення чисельності та затухання осередків комплексу стовбурових шкідників, які масово проявили себе в 2017 році. Станом на 01.01.2019 року площа  осередків шкідників зменшилась на 12174 га і становить 3908 га.

Лісопатологічний та санітарний стан насаджень лісогосподарських підприємств Київського обласного та м. Києву УЛМГ формувався у 2018 році, як і в минулі роки, під дією ряду факторів та непередбачуваного впливу стихійних явищ.

Загальна площа на початок 2018 року становила 35,5 тис. га

Потребували негайних заходів боротьби у 2018 році – 10,9 тис.га

Виникло у 2018 році – 12,9 тис. га

Ліквідовано і затихло під впливом природних факторів – 26,1 тис. га

Загальна площа на кінець 2018 року – 22,3 тис.га

Потребують негайних заходів боротьби у 2019 році- 12,8 тис.га.

Разом з тим слід відмітити що за останні роки всихання насаджень збільшується свій породний склад для цього провели розподіл по основних лісоутворюючих породах

Сосна- 3908 га, береза- 52 га, дуб- 79 га, ясен- 28 га, осика – 27 га.

Осередок шкідників в зоні діяльності Управління становив 4390 га.

Верхівковий короїд – 3126. га.

Короїд шестизубий – 782  га.

Травний хрущ – 429 га

Соснова щитівка – 53га.

На сьогоднішній день 71% від загальної площі осередків шкідників вражено короїдами.

Динаміка осередків шкідників лісу слід відмітити що 2011 та 2012 рр. мало місце понад 70 тис. га площі ураженні шкідниками як ми пам’ятаємо в цих роках було масове ураження та розповсюдження Звичайного соснового пильщика ТА СОСНОВОГО ШОВКОПРЯДА після відповідної хімобробки пошкоджених насаджень ці осередки було ліквідовано, за останній рік спостерігається зменшення осередку верхівкового та шестизубчастого короїдів на 13,2 тис. га. В порівняні з 2017 роком.

Осередки хвороб сама більша частка спостерігається хвороб являється коренева губка понад 13,3 тис га. Та інші (перерахувати із слайду), В останні роки викликає занепокоєння Бактеріальна водянка берези, лісівники спостерігають масову гибель берези.

Починаючи з 2013 року спостерігається тенденція на збільшення осередку хвороб це пояснюючи сприятливими погодніми умовами так в 2018 році іде затухання. Узагальнюючи динаміку шкідників і хвороб слід відмітити зменшення площ осередків що свідчить про те що запроектовані лісогосподарські заходи дають позитивний результат в боротьбі з всиханням.

Прошу звернути увагу на обсяг проведення заходів з поліпшення санітарного стану насаджень по Управлінню станом на 10.05.2018. Як ми бачимо що на початок року загальна площа пошкоджених шкідниками і хворобами насаджень становить понад 4 тис. га загальна маса більше 107 тис. м куб. З початку року спеціалістами обласного управління разом із спеціалістами Київлісозахисту було дообстежено 10 тис. га загальною масою понад пів млн. куб. м. На сьогоднішній день підвідомчими підприємствами складано актів на проведення оздоровчих заходів понад 14.5 тис. м куб та загальною кубомасою понад 623 тис. куб. м. Разом із цим лісогосподарськими підприємствами проведено рубки з оздоровлення насаджень на площі понад 5 тис. га отримавши при цьому 313 тис. куб. м низькосортної деревини.

Одним із заходів оздоровлення насаджень є ВСР так в 2018 році спостерігається різке зменшення площі на 1975 га в порівняні з 2017 роком це викликано тим що великі площі уражені шкідниками в попередніх роках були локалізовані і щоб не допустити масового ураження цілих лісових масивів лісу основні сили на боротьбу із всиханням було перекинуто на ССР.

В Насадженнях в яких масово ураженні шкідниками та хворобами дерева проводять ССР так підвідомчими підприємства починаючи з 2014 року з метою стабілізації ситуації що склалася в лісах маємо тенденцію на різке збільшення  площ суцільних рубок , слід відмітити що  2017 році спостерігається різке зменшення площі це викликано впровадженням нових санітарних правил (для проведення ВСР допускається повнота 0,1). У зв’язку із деградацією насаджень в 2018 році підвідомчими підприємствами площа пройдена ССР збільшилась в 2 рази і становила 2068 га.

У зв’язку з тим що упродовж трьох останніх років всихання насаджень збільшується і розширяє свій віковий діапазон.. було проведено розподіл за групами віку в якому встановлено що найбільш слабкі до ураження пристигаючі насадження – 63% по площі, середньовікові  – 25 %, стиглих – 9%, молодняки – 3%.

За останні 3 роки спостерігається те що всиханню стали піддаватись пристигаючі насадження .

За причинами призначення в порівнянні з 2015 роком іде збільшення впливу шкідників і хвороб 95% , це пояснюється зміною гідрологічних умов і збільшенню температури повітря.

Основний вплив на всихання насадження являється короїди та з метою вивчення біологічного переміщення в просторі і особливості життєдіяльності даних шкідників ДП «Іванківське ЛГ» у 2018 році проводили випробування феромонних диспансерів польського виробництва: Acumodor та моніторинг стовбурових шкідників: короїдів верхівкового і шестизубчастого. Феромонний диспансер Acumodor заклали у феромонна пастка Барєрна 05.05.18. Огляд і виямку відловлених комах проводили кожні 5-7 днів. Визначення і підрахунок проводили спеціалісти підприємства. Інформація заносилась у спеціальний журнал. Моніторинг проводили у 3 лісництвах підприємства: Феневицьке, Білоберезьке, Розважівське, Аналіз і систематизацію отриманих даних проводили фахівці ДП «Іванківське ЛГ».

У  феромонних пастках з феромонним диспансером Acumodor, крім короїда шестизубчастого, зафіксованого і короїда верхівкового, інших стовбурових шкідників і комах-ентомофагів. Кількість коливається у діапазоні від 1 до 49 шт. і максимальна кількість фіксується з 19 по 26 черня 2018 року понад – 1500 особин  і третя фаза 29 серпня по 22 вересня 2018 року в піковий період спостерігається до 200 особин. Даний моніторинг на території Київської області в 2018 році також проводив Тетерівський лісгосп. В поточному році до даного моніторингу долучився Поліський лісгосп.

Серед ксилофагів сосни звичайної у феромонних пастках з феромонними диспансерами Acumodor зафіксовано: златку синю соснову, лубоїда великого соснового, вусачів коротковусого, сірого довговусого і чорного соснового, короїда родинохідного, короїда-крихітку соснового, смолюха жерднякового соснового і довгоносика великого соснового. Можна лише припустити, що на даних стовбурових шкідників спрацювала пастка бар’єрного типу (так як вони часто є супутниками короїда верхівкового) і частково феромонні пастки виступають механічною перешкодою, в які підчас польоту комах, траплялись їм на шляху.

Санітарний стан насаджень лісогосподарських підприємств Київського обласного та м. Києву УЛМГ який сформувався у 2019 році, так і в минулі роки, під дією ряду факторів та непередбачуваного впливу стихійних явищ такими як вітровали.

На території 5-ох лісових господарствах мало місце пошкодження вітром та внаслідок стихійного лиха насадження загальною площею 1681 га, та кубомасою – 34441 куб. м., в тому числі природно заповідний фонд 351 гектар на 8530 куб. м. Станом на 10 травня 2019 року розроблено понад 68 гектарів та заготовлено 1382 куб. м.

ВЕДЕННЯ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОАДСРТВА КОРИСТУВАЧАМИ МИСЛИВСЬКИХ УГІДЬ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ – доповідач головний спеціаліст сектору мисливського господарства КОНОВАЛ РОМАН.

Мисливське господарство на території Київської області ведуть 53 користувачі мисливських угідь, із них 1 державне підприємство Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства (мисливська дільниця ДП «Білоцерківське лісове господарство» 21,2 тис. га  – 1 %), 3 господарства Київського обласного МРВО УТМР (1 – г-во Мисливсько-рибальське виробниче об’єднання УТМР та 2 дочірніх підприємства загальною площею 777,4 тис. га – 41%), та 49 користувачів іншої форми власності (907 тис. га. – 49%). Загальна площа мисливських угідь Київської області складає  1884 тис.га. Площа державного мисливського резерву орієнтовно складає 178 тис.га (9%) (К.-Святошинський, Бородянський, Фастівський, Вишгородський, Бориспільський, Таращанський, Броварський, Богуславський райони).

Середній показник вкладання коштів на охорону, відтворення мисливських тварин по мисливських господарствах Київської області складає 11536 грн. (при необхідних 510 грн. згідно вимог ст. 30 ЗУ «Про мисливське господарство та полювання»). Цей же середній показник по Україні складає 4364 грн.

В цілому, якщо провести порівняльний аналіз, то загальні витрати на ведення мисливського господарства (так само як і витрати на охорону, відтворення мисливських тварин) користувачами мисливських угідь Київської області за 2018 рік складають 12% від загального вкладання коштів по всій Україні, а припадає угідь на 1 штатного єгеря – 6,0 тис.га. В той час як по Україні цей середній показник складає  – 7,9 тис.га. Ці показники та ще чисельність козулі в порівнянні з оптимальною є визначальними для планування перевірок користувачів мисливських угідь у порядку державного нагляду (контролю).

На 2019 рік заплановано та затверджено відповідним наказом Державної регуляторної служби України перевірки по 7 господарствах.

За останні 3 роки державними районними мисливствознавцями складено:

у 2016 році – 173 протоколи (сума стягнених штрафів – 46,770 тис. грн., в середньому – 270 грн. штрафу/протокол)

у 2017 році – 184 протоколи (сума стягнених штрафів – 50,932 тис. грн., в середньому – 277 грн. штрафу/протокол)

у 2018 році – 253 протоколи (сума стягнених штрафів – 86,237 тис. грн., в середньому – 341 грн. штрафу/протокол)

отже, можна зробити висновок, що показники роботи державних районних мисливствознавців (в плані притягнення порушників правил полювання до відповідальності) поступово зростають як кількісно так і якісно.

Для порівняння: По Україні за минулий рік всього було складено 3688 протоколів та сплачено 791287 грн. штрафів (по Київській області – 309 протоколів та 86237 грн. штрафів). В середньому по Україні на 1 протокол припадає 208 грн. штрафу, а по Київській області  – 279 грн. штрафу, що є 1 з найкращих показників по Україні. (4 місце за протоколами та 4 місце сумою штрафу/протокол).

За даними зимових обліків чисельність основних видів мисливських тварин  є тенденція до поступового збільшення основних видів мисливських тварин. Особливо значно зросла чисельність дикого кабана. І вже є в Київській області господарства, які включили його в ліміт використання та планують до відстрілу.

Зимові обліки мисливських тварин пройшли без зауважень (маємо на увазі з боку користувачів мисливських угідь до державних районних мисливствознавців).

Наголошуємо, що на відміну від попередніх років п. 1.3. доручення Київської обласної державної адміністрації від 21.01.2019р. № 1-1 чітко прописано строки проведення обліків чисельності пернатої дичини (з 10 по 25 липня 2019 року) та згідно п 6.2. необхідно подати на погодження до Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства та департаменту екології та природних ресурсів Київської ОДА пропускну спроможність мисливських угідь у сезон полювання 2019/2020 р.р. (до 27 липня 2019). Звертаємо на це увагу. Графік закріплення представників за користувачами залишається незмінним. 

Починаючи з 2015 року на території Київської області згідно рішень ДНПК при Київській обласній державній адміністрації проводиться депопуляція дикого кабана. За час проведення депопуляції з 2015 року всього було вилучено 3044 гол. кабана.

Згідно п.4 рішення останнього на даний час протоколу № 3 від 28 вересня 2018 року засідання ДНПК при Київській облдержадміністрації необхідно продовжити заходи щодо депопуляції (зниження чисельності) диких кабанів на території області. Термін – до стабілізації епізоотичної ситуації. А приймаючи до уваги той факт, що протягом 2018 року (у Бородянському,Тетіївському, Богуславському, Згурівському районах) та вже 2 випадки у Бородянському р-ні у цьому році виявлено захворювань на АЧС в приватному секторі, то, мабуть, заходи з депопуляції кабана буде продовжено й надалі.

Звертаємо особливу увагу на те, що У 2018 році на території Київської області було проведено пероральну імунізацію диких м’ясоїдних тварин проти сказу. Тому  п. 10 протоколу № 3 від 28 грудня 2018  засідання ДНПК при Кабінеті Міністрів України з метою контролю ефективності необхідно забезпечити організацію заходів для добування протягом 2019 року лисиць в обсягах, передбачених Методичними рекомендаціями по плануванню, організації та проведенню пероральної імунізації диких м’ясоїдних проти сказу. Термін – до 31.12.2019р. Відповідальними призначено – Держлісагентство, Мінприроди, Держекоінспекція, Держпродспоживслужба. Звичайно, що в кінцевому випадку організацією заходів на містах будуть займатись безпосередньо державні мисливствознавці та користувачі мисливських угідь. Приймаючи до уваги досить значну частину Державного мисливського резерву від загальної площі мисливських угідь Київської області, слід віднестись до проведення заходів відповідально та забезпечити добування необхідної для відповідних досліджень кількості лисиць. (відстріл в ДМР будуть проводить безпосередньо державні мисливствознавці).

На даний час по усім договорам, що були укладені між державними підприємствами лісового господарства та користувачами мисливських угідь, плата за користування мисливськими угіддями проведена в тому обсязі та в ті строки, які визначені цими договорами.

У відповідності до ст. 24 ЗУ «Про мисливське господарство та полювання» розмір плати за користування мисливськими угіддями встановлюється залежно від їх місцезнаходження, природної якості та інших факторів. Тому й плата за користування угіддями не є сталою та  відрізняється у більшості лісгоспів та користувачів угідь.

За підсумками колегії прийняті відповідні рішення.

Пресслужба Київського обласного
та по м. Києву управління лісового
та мисливського господарства